Тенденції ринку безготівкових розрахунків – Exellio
ГоловнаМатеріали“Сьогодні кафе та кав’ярні просто не виживають без наявності платіжних терміналів”, – тенденції ринку безготівкових розрахунків.

“Сьогодні кафе та кав’ярні просто не виживають без наявності платіжних терміналів”, – тенденції ринку безготівкових розрахунків.

19.04.2021 Час для читання:3 хв

Платіжна інфраструктура України продовжує розширюватись. Мережа торгових терміналів за останній рік збільшилась на 12 % – до 375 000 штук.

Які нові платіжні термінали вже доступні для малого та середнього бізнесу? Чи досі актуальна оренда обладнання в банків? Перспективи розповсюдження безготівкових розрахунків та чим українська карткова культура відрізняється від європейської? 

Про все це розповів експерт з 15-річним досвідом у сфері РРО та платіжних рішень,  CТO “Екселліо Трейд” Володимир Копись.

Стабільне підвищення попиту на безготівкові операції

Багато чого змінив карантин – стало менше готівки. Люди бояться тримати гроші в руках, тому активніше використовують картки. 

За моїми власними спостереженнями, навіть старше покоління, про яких одразу не подумаєш, все частіше хочуть розраховуватись карткою. Можливо, це лише кейс Києва чи інших великих міст. Однак, досить велика частка населення перейшла на безготівкову оплату. 

Позитивний тренд використання платіжних карток в Україні

З точки зору самих POS-терміналів, то на сьогодні картина виглядає так:

  • карток з кожним днем стає все більше. Їх досить легко отримати. Наразі можна навіть не ходити до банків: заповнити онлайн-анкету й картку доставлять вам додому;
  • розраховуватись можна телефонами, годинниками та іншими NFC-гаджетами;
  • швидкість та зручність проведення операції;
  • дехто не любить отримувати здачу, особливо з появою копійчаних гривень.

Все це провокує ще більшу диджиталізацію молоді, в якої часто з собою просто немає готівки.  Відповідно, сьогодні кафе та кав’ярні просто не виживають без наявності платіжних терміналів. Тобто, їм вже необхідно підключати POS-термінали, щоб не втрачати клієнтів.

Культура безготівкових оплат також поступово поширюється у малі містечка та села. Це відбувається за рахунок загального збільшення карток, зменшення готівки, а також – меншої кількості банкоматів. Оскільки банкам на сьогодні дуже дорого утримувати парк банкоматів і вони поступово скорочують їх кількість.

Приблизно кілька років тому українські банки домовились між собою про партнерство, скасувавши нарахування відсотків за зняття готівки у банкоматах. Таким чином скортивши свої бюджети на техобслуговування. При цьому вони також домовились між собою про обмеження суми одноразового зняття. Тобто, якщо ви використовуєте банкомат власного банку, то можете зняти будь-яку суму. Якщо іншого – за один раз не можна зняти більше 2 тис. гривень. Хтось через це особливо не переймається, а когось – дуже дратує.

Історія з мого власного досвіду: в селищі міського типу, біля якого я живу, було три банкомати – два з них підірвали (просто посеред білого дня). Відновлювати їх вже не будуть. Тож залишився лише один банкомат на все наше селище та на 10 навколишніх сіл. Зрозуміло, що на всіх бажаючих грошей не вистачає: вранці “зарядили” банкомат і до обіду готівки вже немає. А розраховуватись потрібно. Все це, звичайно, спонукатиме власників маленьких крамниць підключати платіжні термінали.

Ще одним стимулом для невеликих магазинів є те, що Національний банк України дозволив видачу готівкових коштів на касі. Зараз це тільки починає розвиватись. Не всі банки ще підключились до цієї послуги. Мова йде поки що про найбільших гравців на ринку. Але це вже працює – під час покупки товару на касі магазину можна зняти готівку (до 500 грн). За умови, якщо власник магазину погодився на цю послугу. Але просто забігти “з вулиці” та “взяти” кошти неможливо, оскільки ідея як раз полягає в тому: “хочеш зняти готівку, спочатку купи щось!” При цьому торговця до цього не зобов’язують – є в касі “зайва” готівка, видаєш. Немає – відмовляєш. Як у банкоматі – все просто. У результаті:

  • новий клієнт у магазині
  • зменшення готівки в касі
  • альтернатива банкомату (актуально для сільської місцевості).

Повертаючись до розмови про платіжні термінали, зазначу, що ринок вимагає від них, перш за все, швидкість транзакцій, особливо, в місяцях торгівлі з високою прохідністю покупців. А також підтримку всіх можливих видів оплати. До речі, останні дослідження свідчать, що магнітні картки, тобто картки старого покоління, все ще активно використовуються. Ті дебетні картки, що видаються банками під зарплати та пенсії, або видавалися кілька років тому, досі діють. І на це треба зважати. 

платіжний термінал ComboPay

Тобто,термінал повинен передбачати можливість приймання платежів як старими магнітними картками, так і чіпованими, а також обовязково – NFC.

Перспективні сфери поширення платіжної інфраструктури

В Україні дуже багато ринків (базарів) –  продуктових та речових. І це велика сфера розповсюдження платіжних терміналів. Класичні платіжні термінали попередніх поколінь переважно працюють від розетки. Навіть якщо від акумулятора, то час використання короткий (мала витривалість батареї). Зараз з’являються новітні термінали  – такі як наш ComboPaу. Вони вже можуть працювати по кілька днів без підзарядки. І чим більше карток з’являється, тим більша потреба в терміналах. На ринках теж. Треба лише мати інструмент для зручного розрахунку.

Візьмемо великі речові ринки в Україні: Барабашова у Харкові, Калинівський у Чернівцях, 7-й кілометр в Одесі та інші – це все підприємці. Відмовляючи клієнту в можливості оплатити товар карткою, вони втрачають власний заробіток. Оскільки, коли людина оплачує готівкою, вона обмежена в конкретній невеликій сумі (носити в кишені багато готівки небезпечно). І психологічно, коли відраховують 10 чи 20 “двохсоток”, це набагато болючіше, ніж просто торкнутись смартфоном і в тебе спишуться 4 тисячі  гривень. До того ж з картками доступні кредитні ліміти, що збільшує потенційний заробіток продавців, особливо в кризу.  

Що відбувається з парком застарілих терміналів?

Багато терміналів випуску до 2015-2016 років не підтримували безконтактну оплату. З 1 січня 2020 року міжнародні платіжні системи (Visa та MasterCard) вимагають від банків за певним графіком замінити в найближчі роки всі старі термінали на ті, що підтримують всі види оплат. Вони диктують умови на світовому ринку безготівкових розрахунків. Україна – не виняток. Наприклад, Ощадбанк виводить поступово з експлуатації термінали, які не підтримують NFC-оплати. Те саме буде з усіма іншими банками.

До нововведень у 2020 році 99,5% терміналів в Україні належали банкам. Це було обумовлено їх високою вартістю. Торговці не могли собі дозволити одноразово платити по 500-600 євро за термінал. Тому банки закуповувати термінали великими партіями в постачальників і за рахунок цього отримали і дешевшу ціну, і здавали потім їх в оренду клієнтам.

Оренда платіжних терміналів у банків не вигідна

Ми з ComboPay пропагуємо іншу схему – прямий підхід до клієнта. Оскільки наші термінали коштують дешевше і клієнт може собі дозволити придбання. Якщо порівняти орендну плату та вартість нашого термінала, то десь за 15-16 місяців клієнт “відбиває” вартість нашого термінала за рахунок оренди, яку б він платив банку. Тобто, через 16 місяців у його власності залишається термінал і у разі, якщо в нього бізнес “не пішов”, він має актив, який можна продати (чи здати в ту саму оренду), компенсувавши свої витрати. Коли ж він платить оренду, то він просто платить оренду і це безповоротні витрати щомісяця.

Якщо порівняти Україну з європейськими країнами – там жоден банк не має власних терміналів. Навіть більше – їхні банки не займаються еквайрингом. Це справа фінансових компаній, які продають платіжні термінали, здають їх в оренду, обслуговують тощо. 

Коли у нас тільки запускався картковий ринок, його треба було стимулювати і ніхто, крім банків, не міг це зробити, вони зав’язали всі процеси на себе. Для того, щоб цей ринок працював, потрібен інструмент прийому оплати карт. Відповідно, банки зосередили на собі всю інфраструктуру, аби збільшити масу карт. Оскільки банк отримує основний свій заробіток не з еквайрингу, не з прийому оплат, а на випуску карт. Тобто основна маса еквайрингової комісії, яка платиться за прийом грошей, йде тому банку, який випустив картку. 

Згадаймо, чим займався Приватбанк у нульові роки? – роздавав картки! Це були самі картки, кредити під них та інші банківські продукти. Тобто, чим більше цими картами будуть розплачуватись, тим більше банк заробить. І зовсім не на тому, що він приймає оплату, а на тому, що його карткою розплатитися на терміналі. Тому в Україні звалили на себе ношу розвитку карткової інфраструктури саме банки. Вони вклалися в картки, в термінали та в еквайрингові системи. Тепер цей ринок виріс настільки, що став вже цікавий фінансовим компаніям – так званим, “прокладкам”, які зараз активно виходять на ринок. До речі, в окремих випадках з ними досить зручно працювати. Там є свої цікавинки. Наприклад, є супермаркет, який уклав договори еквайрингу з п’ятьма банками, і є фірма-прокладка, з якою можна домовитись про розподіл: коли приходить оплата від ПриватБанку, робимо процесинг на Приват, бо там дешевий прямий процесинг, якщо приходить з банку Аваль, робимо процесинг на Аваль. Тобто, по власних картках менший відсоток, по чужих – більший. Зрештою, на всі банки будуть йти лише їхні картки.

Тож чим більше на ринку буде платіжних терміналів і сервісів з еквайрингових послуг, тим більша буде конкуренція та, відповідно, менший відсоток для підприємців.

Функція мультимерчанту в сучасних платіжних терміналах

Ще одне з побажань ринку до пос-терміналів, над якими ми зараз працюємо – це функція мультимерчант, коли на одному пристрої може бути зареєстровано декілька торговців і в момент проведення операції на терміналі можна вибрати підприємство, на рахунок якого піде оплата. Такі термінали дещо складніші в інтеграції. Для чого це потрібно? Часто буває, що в одному магазині зареєстровано декілька ФОП-ів. Приміром, продукти оплачуються на одному терміналі, алкогольні напої – на іншому. 

ComboPay

Якщо з РРО це зробити неможливо (реєструється лише на одну юридичну особу), то для торгових терміналів – цілком реально. Зазвичай це дві юрособи – класика. В ресторанах буває три. В практиці “Екселліо Трейд” був запит навіть на шість підприємців – для доставки, коли використовується схема роботи, за якої один кур’єр доставляє замовлення від шести різних організацій одночасно. Відповідно, йому треба приймати оплату для кожного постачальника окремо, а мати при собі шість терміналів нереалістично. Тому є потреба максимально скомпонувати все в одному пристрої.  

Ефективний бізнес-інструмент для зручного розрахунку

У ComboPay ми намагались втілити рішення для усіх гострих запитів з ринку. Так, він приймає всі види карток, починаючи від магнітних до чіпованих, NFC-технологій та навіть карток лояльності. Для HoReCa, розуміючи, що зараз люди часто взагалі не носять з собою готівку, ми додали функцію чайових через термінал. ComboPay дозволяє зняти готівку. Зараз працюємо над розробкою функції мультимерчант. 

Сучасний платіжний термінал ComboPay ми створили як “суперсилу” для українських бізнесменів, яким у цей складний час доводиться постійно викручуватись, ніби супергероям. Тому ComboPay вирішує більшість навіть нестандартних потреб бізнесу і ми продовжуємо його вдосконалювати, як Ілон Маск “Теслу”. 

Читати також